Досвід

УСІ НАШІ ЗАДУМИ, ПОШУКИ І                                                            ПОБУДОВИ ПЕРЕТВОРЮЮТЬСЯ 

      НА ПОРОХ, ЯКЩО  НЕМАЄ 

      ДИТЯЧОГО БАЖАННЯ ВЧИТИСЯ.                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                 

                                                                  В.СУХОМЛИНСЬКИЙ

Третє тисячоліття — це час науково-технічного прогресу, коли потрібні не лише знання, а й уміння ними користуватися, усвідомлення життєвої мети, життєвих цінностей, що разом складає компетентність людини.

Саме компетентнісно-орієнтований підхід (далі – КОП) вважається на сьогодні ключовою інновацією в освіті. І хоча серед вчених-педагогів не існує єдиного підходу до визначення поняття «компетентність», особисто мною вона трактується як готовність і здатність сучасної  людини реалізовувати знання і досвід у проблемній ситуації.   

Введення КОП вимагає серйозних змін у здійсненні навчального процесу: метою навчання стає не сам процес, а досягнення учнями певного результату; навчання набуває діяльнісного характеру (навчання через практику, розвиток самостійності учнів); головним стає не предмет, який вивчається, а особистість, яку формує вчитель своєю діяльністю; сам учитель  з керівника перетворюється на компетентного помічника та консультанта.

Змінюються й механізми здобуття знань учнями: пріоритетним стає вільний доступ до інформаційних ресурсів, самонавчання, вміння знайти і відібрати потрібну інформацію. Це допоможе їм потім самостійно підвищувати свій професійний рівень, навчатися протягом усього життя.

Вважаю, що інформатизація освіти є одним із найважливіших напрямків реалізації сучасної освітньої парадигми. Уміння використовувати можливості інформаційно-комунікаційних технологій (далі – ІКТ) у професійній діяльності повинно стати однією з головних якостей сучасного учителя.

Знайомство із дослідженнями вчених  і педагогів-практиків Жалдака М.І., Жука Ю.О.,  Бикова В.Ю., Пушкарьової Т.О.,  Козленка О.Г. та інших переконало у тому, що ІКТ є не тільки потужним засобом підвищення якості навчання на сучасному етапі розвитку середньої освіти, але і важливим засобом формування світогляду особистості, інтеграції уявлень підростаючого покоління про світ. Значні можливості ІКТ дозволяють реально забезпечити кожному учневі дійсно рівний доступ до якісної освіти. Тому згодна з думкою академіка НАПНУ Жалдака М.І., що вивчення й обґрунтування необхідних напрямків використання ІКТ в навчальному процесі слід вважати однією з найважливіших педагогічних задач.

У процесі переходу від традиційних методик викладання до навчання з використанням ІКТ, переді мною, як учителем, виникає проблема вивчення інформаційних засобів навчання, оптимальних у співвідношенні організації і результатів навчального процесу, зокрема, формування в учнів певних предметних компетентностей як передумови їх подальшої професійної освіти.

Вважаю, що біологія і хімія – дійсно унікальні предмети щодо формування різноманітних компетенцій, адже вони включають роботу з текстами, організацію візуальних рядів, розрахункові та експериментальні задачі; а також ряд специфічних задач, яких не існує в інших предметах: кодування білків, визначники різних типів, генетичні задачі тощо. Тому ІКТ застосовую не штучно, як данину моді, а дійсно для розв’язання певних прикладних задач.

Завдяки використанню ІКТ, створюю на уроках біології та хімії певне науково-освітнє середовище, яке розвиває інтелектуальні та творчі здібності учнів, підвищує їх інтерес до предметів, формує інформаційну культуру, виховує почуття прекрасного, і, як наслідок, сприяє формуванню необхідних ключових і предметних компетентностей.

Предметна компетентність – здатність людини аналізувати і діяти з позиції конкретної предметної області; для її формування потрібні спеціальні знання, особливі уміння, навички, форми мислення (у стандартах повної середньої освіти містяться певні вимоги до рівня підготовки випускників, які прийнято використовувати для характеристики рівня біологічної компетентності). А профільне навчання дає можливість учню формувати індивідуальну освітню траєкторію і отримати підготовку, необхідну для подальшого професійного, кар’єрного та особистісного росту.

Упроваджуючи ІКТ в практичну діяльність виявила, що в наших умовах переважними є уроки, на яких комп’ютер використовується в демонстраційному режимі. Тому при організації навчального процесу застосовую різні форми уроків з використанням ІКТ:

    Урок-лекція.  Завдяки ІКТ  лекція стає більш ефективною та впливає на активізацію роботи класу. Маю багато власних розробок лекцій у вигляді презентацій (у додатках урок «Нуклеїнові кислоти»).

    Урок-практична робота дозволяє, окрім  удосконалення умінь та навичок, значно скоротити час на проведення самої роботи, розв'язати проблему недостатньої матеріальної бази, розглянути детально об’єкти мікросвіту (наприклад, ПР «Використання порівняльно-описового методу у вивченні різноманітності інфузорій»).

    Урок-залік передбачає різні форми організації контролю знань за темою з використанням ІКТ (що значно спрощує організацію уроку).

    Урок-семінар - форма уроку, в процесі якої учні самостійно вивчають матеріал за різними джерелами і колективно обговорюють результати своєї роботи (наприклад, урок-семінар «Українські вчені-біологи»).

    Урок-конференція передбачає підготовку  доповіді на задану тему, створення електронної презентації, виступ на конференції з подальшою оцінкою і самооцінкою доповіді і презентації. Для цього використовую власно створені листи оцінки доповіді і презентації.

    Урок-подорож (урок-екскурсія) надає можливість ознайомитися з біорізноманіттям певних біоценозів, явищами природи тощо. 

Застосовуючи ІКТ на уроках, досягаю мети – технічно наблизити урок до світосприймання сучасного учня; встановити стосунки взаєморозуміння, взаємодопомоги між учителем і учнем. Для підтримки власної професійної діяльності використовую необхідне програмне забезпечення (схема на 7 слайді презентації).

Найчастіше в урочній практиці використовую такі методи ІКТ:

1) «Навчальне відео» – відеоряд, що може бути представлений відеоматеріалами, зображеннями (наприклад, фотографії вчених-біологів, різноманіття живих організмів) із  звуковим  (текстовим) супроводом. При перегляді навчального відео обов’язково пропоную учням певні завдання.

2) «Метод проектів» у поєднанні з ІКТ сприяє формуванню в учнів умінь і навичок знаходження, обробки та відбору потрібної біологічної інформації. Будь-яке дослідження – це авторський підхід, своє бачення проблеми, тому воно розкриває творчий потенціал учня. Метод застосовую під час проведення уроків-конференцій, написання науково-дослідницьких робіт МАН тощо.

3) «Віртуальна (або демонстраційна) лабораторна робота». Як і в реальній лабораторній роботі, у віртуальній формую в учнів необхідні  навички дослідження: висунення гіпотез та їх перевірка, стандартизація умов, чітка фіксація умов і результатів експериментів, формулювання висновків.

4) Мультимедійна презентація, яка може бути: основою уроку (його "скелетом"); частиною уроку; творчою роботою учня (перед яким необхідно поставити  мету, обговорити зміст роботи, час на її захист, критерії оцінки). Створені мною презентації мають власний методичний супровід із системою відомих учням опорних сигналів для виконання певних видів завдань.

Поєднання відео-, аудіо- і текстового матеріалу задіюють усі сенсорні канали учнів, що забезпечує більш глибоке занурення в матеріал, сприяє його творчому осмисленню, підвищує мотивацію до навчання.  Для формування певних предметних компетентностей комп’ютер використовую на різних етапах уроку (схема на слайді 9 презентації).

Формування предметних компетентностей передбачає різнорівневі домашні завдання з використанням ІКТ: підготовка повідомлень, пошук рішення творчої або експериментальної задачі, виконання творчої роботи (у формі презентації, буклету, бюлетеня) або проекту. Так, вивчаючи курс «Біологія людини», учні виконують творчі роботи з профілактики захворювань систем органів. Вид творчої роботи обирають вони самі (оскільки в кожного своє «бачення проблеми» і рівень володіння ІКТ). Протягом навчального року кожним учнем створюється особисте електронне «портфоліо творчих робіт».

Шкільне життя – це не лише навчання. Нині учні мають змогу брати участь у різних конкурсах і олімпіадах із предмету, наукових семінарах та конференціях, що значно розширює їх кругозір, додає упевненості у своїх силах та знаннях, збагачує досвідом.

Найбільш популярним є конкурс-захист науково-дослідницьких робіт МАН ). Протягом 2007 - 2015 років  мої учнів брали участь у цьому конкурсі (у секціях «Екологія», «Сільське господарство», «Медицина», «Біологія»). Двоє з них стали призерами ІІ (обласного) етапу.

Зрозуміло, що при використанні ІКТ можуть виникати певні проблеми: недостатня комп’ютерна оснащеність навчальних кабінетів; не у всіх учнів є комп'ютери  в домашньому користуванні; підготовка уроків вимагає дуже багато часу. Шляхи вирішення зазначених проблем бачу в оснащенні навчальних кабінетів, диференціації домашнього завдання, створенні власної або колективної медіатеки тощо.

 Таким чином, введення у навчально-виховний процес інформаційно-комунікаційних  технологій підвищує якість і ефективність цього процесу. Допомагає сформувати в учнів предметні (в тому числі інформаційні) компетентності, які розвиваються в результаті активної, умотивованої, напруженої роботи з навчальними матеріалами, комп'ютерними моделями, інформаційними джерелами та в тісній співпраці з учителем.