24 февр. 2016 г.

Варто знати...



Леся Українка була справжньою поетичною квіткою нашої прекрасної землі, вона була, є і буде нашою славою, нашою гордістю, одною з найповнозвучніших струн душі українського народу.
Леся Українка (справжнє її ім’я Лариса Петрівна Косач) народилася 25 лютого 1871 року в місті Звягелі (Новоград – Волинський) на Волині. Мати її – українська письменниця Олена Пчілка, батько служив головою з’їзду мирових посередників.
Дитинство Лесі пройшло в селі Колодяжне. Зростала вона жвавою і допитливою дівчинкою. У чотири роки добре читала, а в п’ять уже написала досить змістовного листа своєму дядькові М. Драгоманову.
Життя Лесі Українки складалося нелегко. Коли їй було 11 років і вона була сповнена райдужних мрій, підкралася страшна хвороба – туберкульоз кісток. Підкралася і все життя не відпускала Лесю, завдаючи їй невимовних страждань.
Через хворобу Лесю до школи не віддали. Однак під наглядом матері вона здобула дуже добру освіту, навчаючись дома з приватними учителями, а далі систематично самоосвітою. Леся була надзвичайно обдарованою дитиною. Вона гарно малювала, грала на фортепіано. Чула в собі покликання до музики. Але туберкульоз кісток і спричинена ним операція руки змусила її покинути заняття музикою. Перемагаючи хворобу, Леся Українка багато вчилася.
І хоч Леся не закінчила жодного навчального закладу, але вона належала до найосвіченіших людей свого часу. Особливо успішно вивчала іноземні мови і це давало можливість ій читати в оригиналі твори кращих письменників світу. Загалом вона добре володіла десятьма мовами світу.
Першого свого вірша Леся Українка написала, коли їй було 9 років. Називався він „Надія” і був присвячений тітці „Елі” (О. Косач), котра була заслана у Сибір за політичні погляди. Коли Лесі було тринадцять років, з’явився її перший друкований вірш „Конвалія”, підписаний псевдонімом – Леся Українка.
Тяжка хвороба, що з кожним роком загострювалась, вимагала частих поїздок Лесі Українки на лікування в Одесу, Ялту, Тифліс, Кутаїсі та за кордон – в Німеччину, Італію, Египет. Незважаючи на хворобу Леся багато і плідно працювала.
Після першої книжки віршів „На крилах пісень” яку поетеса видала в 22-річному віці, виходять в світ її вірші, драматичні поеми, оповідання, критичні та публіцистичні статті. Перекладала вона багато творів і зарубіжних письменників на українську мову.
Сучасників вражала ерудиція, глибокі знання поетеси. У 1891 році, коли Лесі тільки-но минуло 20 років, М. Павлик писав про неї: „Леся так просто ошоломила мене своїм образованням. Я думав, що вона тільки в крузі своїх поезій, аж воно далеко не так. На свій вік це геніальна жінка”.
Прожила поетеса всього лише сорок два роки, і тридцять три із них плідно працювала на літературній ниві.
Померла Леся Українка 1 серпня 1913 року на Кавказі в м. Сурамі. Поховали її на Байковому кладовищі у місті Києві поряд з батьком та братом Михайлом, а невдовзі там спочила і мати.
Як дитиною бувало
Як дитиною бувало
Упаду собі на лихо,
То хоч в серце біль доходив,
Я собі вставала тихо.
„Що болить?” – мене питали,
Але я не признавалась,-
Я була малою горда –
Щоб не плакать, я сміялась.

21 февр. 2016 г.

Міжнародний день рідної мови


21 лютого представники всіх націй і народностей можуть відзначатиМіжнародний день рідної мови. Це свято було проголошене на Генеральній конференції ЮНЕСКО, яка відбулася 17 листопада 1999 року.
Головна декларована мета дня рідної мови — сприяння мовній різноманітності світу і стимулювання вивчення іноземних мов населенням різних країн. Крім того, ЮНЕСКО виступило за зближення культур і їх активну взаємодію, зокрема, в мовних питаннях, оскільки саме мови вважаються важливим інструментом розвитку духовної спадщини планети.
Дане свято можуть відзначати носії 6000 мов, які на сьогоднішній день зафіксовані в світі.
Рідна мова для кожної людини є важливим елементом культурної свідомості. Вона накопичує традиції й досвід попередніх поколінь і дозволяє передати їх нащадкам. Однак багато мов сьогодні знаходяться на межі повного зникнення. У деяких мов не залишається живих носіїв, тому одним з методів порятунку лінгвістичного багатства планети експерти називають вивчення іноземних мов.

20 февр. 2016 г.

День Героїв Небесної сотні


20 лютого в Україні відзначають День Героїв Небесної сотні. Акції пам’яті про жертв Майдану заплановані у багатьох містах країни. На майдані Незалежності в Києві також відбудеться низка заходів.
Указ «Про вшанування подвигу учасників Революції гідності та увічнення пам’яті Героїв Небесної сотні» президент Петро Порошенко підписав 11 лютого.
Документ передбачає щорічне відзначення 20 лютого Дня Героїв Небесної Сотні – на знак вшанування відваги, сили духу і стійкості громадян, які віддали своє життя під час Революції гідності (листопад 2013 року – лютий 2014 року), захищаючи ідеали демократії, відстоюючи права і свободи людини, європейське майбутнє України.
У лютому 2014 року під час сутичок протестувальників із силовиками в центрі Києва загинули понад сто осіб, сотні були поранені, найбільше з яких – 20 лютого. Більшість людей загинули від куль снайперів. Згодом загиблих учасників акцій протесту почали називати «Небесною сотнею». За даними Генпрокуратури, всього під час Євромайдану постраждали 2,5 тисячі людей, 104 з них загинули. У рамках справи про вбивства учасників Євромайдану та насильницьких дій проти них до суду передано 8 обвинувальних висновків.









15 февр. 2016 г.

Стрітення Господнє



15 лютого, понеділок
Стрітення Господнє
Це свято входить своєю датою в християнський календар, як один з найзначніших пам’ятних днів, які відзначаються усім християнським співтовариством протягом майже двох тисячоліть і стоїть в одному ряду з такими важливими подіями, як Різдво Христове, Хрещення Господнє, Великдень і т. д.
Подія, яка відзначається 15-го лютого, на 40-ий день після того, як Христос був народжений в наш світ Дівою Марією більше двох тисячоліть тому, нерозривно пов’язана з непорушними традиціями іудейського народу і знаходиться в частині закону, який передав їм Сам Бог. Священний обряд, що чиниться батьками немовляти, який став первістком чоловічої статі в кожній юдейській родині, котра шанує закон Божий, наказує його принесення до Святилища для вірного представлення перед Господом. Це відбувається також і в пам’ять про позбавлення від поразки Ізраїльських первістків в ніч виходу євреїв з Єгипту, а також переслідує своєю метою закінчення обряду остаточного очищення матері малюка. При вчиненні даного обряду передбачається принесення матір’ю немовляти жертовного однорічного ягня, або двох молодих голубів. Більш докладно, за даними проекту DilovaMova.com, це описується у Святому Писанні - Біблії, в третій Книзі Мойсеєвій, Левіт глава 12.
За Писанням Діва Марія принесла до Єрусалимського храму двох молодих голубів. В храмі в ті дні служив один святий старець, на ім’я Симеон. У свій час він так забажав бачити обіцяного Богом месію, Ізбавителя Ізраїльського, що Господь Духом Святим передбачив йому, що він не побачить своєї смерті, доки не побачить Христа Господнього. Симеон був дуже похилого віку, але тоді в той день по натхненню він прийшов у храм. Більш детально це подія описана в Євангелії від Луки у другій главі з 25-го вірша.
Вперше свято Стрітення Господнього в історичних документах згадується вже в IV столітті нашої ери. Це був день, який завершував цілий сорокаденний святковий цикл з дня Різдва Христового. У християнські календарі він увійшов й тому, що подія, яка згадується в цей день є не тільки знаковою, але й одною з ключових моментів, які свідчать про високу місію, яку поклав Бог на Ісуса Христа.
У цей День ми вітаємо всіх християн із цим Великим святом! Бажаємо всім Божих благословень, розради і підбадьорення! І ми свідчимо, що у Бога не залишиться безсилим ніяке слово. Зі святом Стрітення Господнього!

13 февр. 2016 г.

День Святого Валентина...



Червоні сердечка і маленькі крилаті купідончики з дитячими посмішками у вітринах магазинів, червоні троянди та повітряні кульки у вигляді сердечок і листівочки з написом «Я тебе люблю!»... Відношення до цього свята у всіх різні і іноді навіть прямо протилежні. Хтось вважає, що для прояву своїх почуттів зовсім необов´язково було вигадувати якесь свято. Для когось – це привід для знайомства. Хтось чекає в це свято Дива (так-так, саме з великої літери!). Адже сьогодні все можливо, правда? А комусь це свято подобається тому, що це черговий привід повеселитися. :) Хтось вірить у нього по-справжньому, хтось - ні. Так чи інакше, хочемо ми цього чи ні, але це свято існує вже багато століть. Хочете дізнатися, з чого все це почалося? Тоді читайте далі. 

Є кілька версій виникнення свята Всіх Закоханих. 
Про Валентина, що дав святу своє ім´я, відомо небагато. Кажуть, що він жив у III столітті н.е., в римському місті Терні. За одними даними, він був простим християнським священиком, інші легенди зводять його в ранг єпископа. За сукупністю даних можна з достатньою впевненістю припустити, що Валентин був відносно молодий, гарний собою, добрий і чуйний. Є відомості про те, що, поряд з основною професією, Валентин займався природничими науками та медициною. 
Час життя і діяльності Валентина збігся з часом правління римського імператора Клавдія II, який дуже шанував військову доблесть прославлених римських легіонів і не дуже жалував християн. Для збереження військового духу імператор видав указ, що забороняє легіонерам одружуватися, бо вступивши у шлюб занадто багато часу вони проводять в сім´ї і зайняті думками не про благо імперії і військову доблесть. 
Не боючись імператорського гніву, молодий християнський священик Валентин продовжував таємно вінчати закоханих легіонерів. Згідно з деякими даними, його заступництво закоханим простиралося ще далі - він мирив посварених, писав любовні листи за недорікуватих і тупуватих вояків, дарував молодим парам квіти. 
Зберегти все це потай не було ніякої можливості, а оскільки Римська імперія славилася своєю повагою до законів (донині ми багато в чому живемо по Римському Праву), день у день хмари збиралися над головою священика. Наприкінці 269 року н.е. грянув грім - Валентин був узятий під варту, а незабаром був підписаний указ про його страту. 
Легенда огортає романтичним флером і самі останні дні життя Валентина. Згідно одним уявленням, в нього закохалася сліпа дочка тюремника. Валентин, як священик, що дав обітницю безшлюбності, не міг відповісти на її почуття, але в ніч перед стратою (13 лютого) прислав їй зворушливий лист. За іншою версією, Валентин сам закохався в прекрасну дівчину, та ще, користуючись своїми медичними знаннями, в очікуванні страти вилікував її від сліпоти. 
Як все було насправді, ми не знаємо і вже ніколи не дізнаємося, але безсумнівно одне - молодий християнський священик дійсно загинув в ім´я Любові. І цієї Любові було йому відпущено багато на одне його коротке життя - любов до Бога, любов до прекрасної дівчини, любов до людей взагалі, яким він допомагав і як священик, і як лікар, і як просто прекрасна людина з величезною душею, яка творить добро. 
Не дивно, що про Валентина не забули й обрали заступником Усіх Закоханих. Як християнський мученик, що постраждав за віру, він був канонізований католицькою церквою. У Західній Європі день Святого Валентина відзначається з ХІІІ століття, в США з 1777 року. Тепер і у нас стало одним святом більше, хоча на Русі було своє свято закоханих. Воно відзначалося восьмого липня і було пов´язане з легендарною історією любові Петра та Февронії. 
Створення першої валентинки приписується Чарльзу, Герцогу Орлеанському (1415 рік), сидячому в цей час у в´язниці, в одиночній камері, який вирішив боротися з нудьгою шляхом писання любовних послань власній дружині. Проте найбільшого розквіту валентинки досягли у вісімнадцятому столітті. 
Тепер під "валентинкою" розуміються вітальні листівки у вигляді сердечок з найкращими побажаннями, освідченнями в коханні, пропозиціями руки і серця або просто жартами, які не підписують, і одержувач повинен сам здогадатися, від кого вони. Крім них люди дарують своїм коханим троянди (оскільки вважається, що вони символізують любов), цукерки-сердечка та інші предмети із зображеннями сердець, птахів і, звичайно, справедливо визнаного символу Дня Святого Валентина - маленького крилатого ангела Купідона. 



Є й ще одна версія ... 
За часів заснування Риму, люті вовки блукали в лісі поблизу міста. Римляни взивали до одного з своїх богів Луперкусу, щоб він утримав вовків подалі від міста. Фестиваль Lupercalia, що проводиться на честь Луперкуса, святкувався 15-ого лютого. Цей фестиваль святкувався як весняний фестиваль. Стародавній римський календар відрізнявся від нашого, оскільки лютий відносився до ранньої весняної пори. 
Молоді люди і дівчата розігрували містерії, під час яких складали в спеціальний ящик записки. На кожній з них було написано всього 2 слова: ім´я людини, якій це послання адресується, і ім´я відправника. Ці записки були свого роду запрошеннями зайнятися сексом і сприймались як частина містерій .... 
Минуло кілька сот років, і в кінці третього століття нашої ери імператор Римської імперії Клавдій видав указ, яким забороняв молодим чоловікам одружуватися. Клавдій вів постійні війни і тому потребував дієздатної армії. А одружені солдати, на його думку, були поганими солдатами. 
Один з християнських єпископів Валентин, посмів порушити указ імператора. Він таємно вінчав, а потім переховував закоханих, що прийшли нього за допомогою, за що і був страчений 14 лютого 270 року. Минуло ще 200 літ. Церковні ієрархи звернули увагу на те, що дата страти Валентина дивним чином збігалася зі святкуваннями на честь Луперкуса. Папським указом луперкаріі були перетворені в День Всіх Закоханих, Валентин зарахований до списку святих і призначений заступником нового свята. Традиції відзначати це свято формувалися століттями. І тепер на День Святого Валентина прийнято дарувати валентинки... 

…Наступна версія

Незважаючи на зусилля церкви, в День Святого Валентина прижилася одна традиція: чоловіки і жінки, одружені або самотні, тягнули жереб, щоб обрати свого "Валентина". Після з´єднання пара обмінювалася подарунками, а іноді й символами любові. Традиція лотерейного вибору свого Валентина добре збереглася у вісімнадцятому сторіччі. Однак поступово відбулися зміни. Обидві сторони більше не обмінювалися подарунками, а замість цього, подарунок став виключно обов´язком чоловіка! Цей новий поворот допоміг, нарешті, покласти край випадковому вибору свого Валентина. Адже багато чоловіків були нещасні, коли дарували подарунки (іноді дуже дорогі) жінкам, яких обирали не самі. І зараз, коли кожен вільний у виборі свого власного Валентина, свято набуло нового і набагато більш серйозного значення для пар! Ви знали, що сьогоднішня популярність Дня Святого Валентина сильно зобов´язана сучасній поштовій службі? До середини 1800 року вартість відправлення листа була не по кишені людині із середнього класу. Навіть гірше поштове обслуговування вимагало оплату від одержувача листа, а не від відправника! Уявіть собі наступну ситуацію: ви отримуєте валентинку, оплачуєте необхідну вартість пересилки. А потім виявляється, що валентинка від неприємної вам людини! Так що, до появи поштової оплати в 1 пенні, більшість валентинок доставлялися самостійно передбачуваним коханим (що було не так швидко і не так легко, але, думаю, більш приємно для дам). Вітальні листівки Дня Святого Валентина все ще дуже популярні. Тільки кількість відправлених Різдвяних листівок перевищує кількість відправлених валентинок. Але зараз часто як супровід до валентинки йдуть червоні троянди або шоколадні цукерки. І сама валентинка чимало змінилася... тепер є листівки, що грають романтичну музику; навіть дозволяють вам самим записати романтичне повідомлення! Нові технології пропонують зараз для закоханих багато способів сказати: "Будь моїм (моєю)!" Скористайтеся перевагою цих нових технологій... відправте валентинку на відеокасеті! Або надішліть любовний лист по e-mail! Відішліть веселу анімовану електронну листівку! Це - приємний подарунок, який так просто зробити!

Щасливого вам свята! 

11 февр. 2016 г.

Всесвітній день хворого


Всесвітній день хворого відзначають щорічно 11 лютого. Цей день є свідченням підтримки суспільством всіх людей, здоров'я яких було порушено через різні недуги.
Це свято стало вагомим соціальним кроком до об'єднання людей навколо проблем оздоровлення населення планети. Вперше про день хворого заговорили 13 травня 1992 року, а вже в наступному році 11 лютого його відзначав весь світ. Ініціював встановлення цього символічного свята Папа Римський Іоанн Павло II. Понтифік визначив метою цього дня — забезпечення кращого догляду за хворими у всіх куточках землі і надання допомоги немічним, які потребують полегшення своїх страждань.
Це свято відзначають саме 11 лютого, оскільки в цей день в місті Лурд (Франція) люди спостерігали явище Богоматері. Вона зцілила стражденних, після чого її почали називати рятівницею хворих.
Святкування Всесвітнього дня хворого зазвичай пов'язано з різними благодійними акціями, які супроводжуються відвідуванням медичних установ.