День
вишиванки — всеукраїнське свято, яке покликане зберегти
споконвічні народні традиції створення та носіння етнічного вишитого одягу. Дата
проведення — щороку в третій четвер травня (будній день). Свято є самобутнім і самодостатнім, не
прив'язане до жодного державного чи релігійного. В цей день кожен українець
одягає вишиванку і виходить в ній на роботу, в університет, школу, чи садочок.
Всеукраїнська акція
«День української вишиванки» було започатковано студенткою факультету історії, політології та
міжнародних відносин Чернівецького національного університету імені Юрія
Федьковича Лесею Воронюк у 2007 році. Вона зауважила, що студенти досить часто одягають вишиванки
на пари, і одного разу спілкуючись на перерві з колегою Ігорем Житарюком, який
також був у вишиванці, запропонувала одногрупникам обрати один день і всім
разом одягнути вишиванки. У перший рік свята у 2007 році вишиванки одягнули
кілька десятків студентів та кілька викладачів факультету. Та вже протягом
наступних років свято розрослося до всеукраїнського рівня, до нього почала
долучатися українська діаспора по всьому світу, а також прихильники України.
Основна мета заходу — це збереження
українських цінностей та їх популяризація серед молоді та населення держави
загалом. Свято не передбачає обов'язкових заходів окрім
одягання вишиванки. Хоча протягом всієї історії заходу з ініціативи студентів,
школярів, громадських та культурних діячів проводяться концерти, хода,
конкурси, вечорниці, ярмарки. Саме ж свято запрошує кожного свідомого громадянина
до абсолютно просто вчинку — просто одягнути вишиванку і в ній піти на
роботу чи на навчання. Разом з тим, така дія має глибокий контекст, адже
йдеться про вираження своєї національної та громадянської позиції, культурну
освіченість та духовну свідомість. Як показує досвід, люди в День вишиванки
завжди піднесені та усміхнені, адже у стародавньому одязі закодовано багато
символів сили, добробуту, краси та оберегів.
