Історія виникнення Дня знань

Історія виникнення Дня знань 




Незабаром знову  перше вересня, день коли наш заклад наповниться мелодійними звуками шкільного дзвоника. Знову у цей день вулиці міст і сіл розквітнуть від дитячого щебету, юнацьких посмішок та чарівної хуртовини осінніх айстр. Ностальгічні погляди дорослих, душевний щем, смуток і радість – будуть переплітатись воєдино.  День знань - справжнє всенародне свято мудрості, доброти і людяності. 
Але не всі знають історію виникнення цього знаменного дня - Дня знань. 
Отже дізнаємося про нього докладніше: 
Великий Юлій Цезар казав: «Знання – це сила». День знань хвилююче свято для всіх. Немає людини, котра не пам’ятає день першого дзвінка, першу вчительку, шкільних товаришів. 
Офіційно День знань був затверджений Верховною радою СРСР 1 вересня 1984 року. В школах проводять урочисті заходи, студентам вручають студентські квитки. 
Але так було не завжди. Ще на початку 20 століття 70% населення Землі було зовсім або частково неграмотними. 
«Педагогом» в Давньому Римі називали рабів знатних римлян, котрі супроводжували до школи та прислуговували їх дітям. Першим «штатним» педагогом був Марк Фабій Квінті Ліан (бл. 35-96 рр.), якій одержував платню з імперської казни, навчав юнаків-патриціїв ораторського мистецтва. 
В епоху Відродження (XV-XVI ст.) почала докорінно змінюватись система освіти. Поступово виникали школи гуманістичного спрямування. Але жінки загальну освіту не отримували. 
Великий вклад в освіту Русі внесли болгарські ченці Кирило та Мефодій (X ст.), запровадивши кирилицю – старослов’янську абетку. Лаври та монастирі стали центрами навчання. Центром розвитку системи освіти України в XVI-XVII ст. стала Києво-Могилянська академія. 
Поряд з навчально-освітніми закладами, які становили гордість нації, народ України створював свою педагогіку – козацьку. Як зазначається в концепції української козацької педагогіки, «ідейно-моральний і емоціонально-естетичний потенціал козацької виховної мудрості втілюють у собі національну психологію, характер, правосвідомість, мораль та інші компоненти національної свідомості, духовності народу». 
Крах царизму в Росії та в Україні в 1917 році, привів до зруйнування багатьох шкіл. В умовах поширеної бездоглядності та масового сирітства важливої ролі в Україні набули дитячі будинки та колонії. 
У 1919-1939 рр. розгорнулась боротьба за ліквідацію неписьменності серед дорослого населення, було запроваджено загальну початкову освіту, перехід до загальної семирічної освіти в місті й на селі, поступово розширилася мережа середніх (десятирічних) шкіл у містах та районних центрах. 
У 1966-1976 рр. школи України перейшли до загальної середньої освіти. 
День знань – це перші дзвінки і хвилювання, море квітів і білих бантів, і, звичайно, традиційні Уроки Миру. Це самий довгоочікуваний день для тих, хто вперше переступить шкільний поріг. 
Свято 1 вересня знаменує початок нового навчального року. Це день, коли школярі і студенти, вчителі і викладачі приходять до школи та в інститути для отримання знань після літніх канікул. 
Історія свята Дня знань небагатослівна. Офіційно 1 вересня стали відзначати з 1980 року після указу Президії Верховної Ради СРСР від 01.10.80 N 3018-Х «Про святкові і пам'ятні дні». 
Але за довгі роки існування шкіл, 1-е вересня збагатіло деякими традиціями. Так, наприклад, в свято 1 вересня в школах обов'язково проводять святкові лінійки, а вчителям і викладачам цього дня прийнято дарувати квіти. 
З особливою урочистістю зустрічають в школах першокласників. Для першокласників це свято Першого дзвінка. 
Спочатку день 1 вересня, вже після надання йому статусу державного свята, все ж таки був учбовим днем: свято в школах починалося з урочистої лінійки, потім проводився Урок Миру, потім інші уроки. Тепер в школах проводяться тільки урочисті лінійки і інші святкові заходи, на яких особлива увага приділяється першокласникам. 
У середніх спеціальних і вищих учбових закладах, як правило, обходиться без лінійок (для першокурсників проводяться урочисті збори, але студенти старших курсів вчаться), але урочистість моменту від цього не зменшується. 
1 вересня - це святковий день для всіх школярів, студентів і їх батьків.

День міста

Шановні Долинчани! Наше славне місто Долинська святкуватиме свій ювілей.

Історія міста Долинська

Програма святкування Дня міста Долинська 

Дата проведення – 27 серпня 2016 року.

Місце проведення – парк «Залізничників».

1) Урочиста частина:

привітання жителів та гостей міста Долинським міським головою В.Тернавською;

нагородження відзнаками міської ради працівників трудових колективів міста, суб’єктів підприємницької діяльності, громадян міста;

нагородження переможців конкурсу «Краща садиба 2016 року»;

нагородження переможців та призерів І чемпіонату міста з футболу та турнірів з шашок і шахів.

2) Концертна програма учасників та колективів художньої самодіяльності міста та гостей свята.

В програмі свята:

виставка виробів декоративно-ужиткового мистецтва та «Дари садів»;

фотовиставка «Краща садиба  2016 року»;

працюватиме виїзна торгівля;

безкоштовне пригощання гостей свята кашею.

З Днем Незалежності!

Сьогодні відзначається 25 річниця Незалежності України. Тож від щирого серця й від усієї душі зичу землякам, рідним, друзям та колегам здоров’я, щастя, добра, достатку, миру, щедрої долі, сили і наснаги в усіх ваших справах і нехай мрія про краще майбутнє окриляє вас на нові звершення, на нові добрі починання, в ім’я соборної незалежної демократичної процвітаючої України, надійної запоруки добробуту й щасливого життя її народу. З святом Вас! Хай святиться ім’я твоє вічно, Україно - колиско моя!

Сьогодні християни святкують Маковея, або Медовий спас

Сьогодні християни східного обряду святкують Винесення чесних древ Животворчого Хреста Господнього – Перший Спас.

Свято було встановлене в Константинополі в ІХ столітті спочатку як місцеве, але вже в ХІІ-ХІV ст. відзначалося в усіх православних церквах. На Русі відоме з кінця ХІV століття, - повідомляє Укрінформ.

Історія виникнення цього свята у Константинополі була пов’язана передусім з тим, що на спекотний серпень припадав пік епідемій. З метою запобігання хворобам і людським смертям установився звичай здійснювати хресну ходу, освячуючи вулиці й дороги Хрестом Господнім – священною реліквією, яку заради цього виносили з царської скарбниці.

Нині під час церковного богослужіння хрест виноситься на середину храму, де відбувається поклоніння йому.

Цього дня православна і католицька церква згадує також і сім мучеників Маккавеїв: Авіма, Антоніна, Гурія, Єлеазара, Євсевона, Аліма і Маркела, їхньої матері Соломії та їхнього вчителя Єлеазара, які в 166 р до н. е., за часів царя Антіоха Єпіфана, були страчені за відмову вклонятися язичницьким богам. Мученицька смерть братів Маккавеїв згодом надихнула Іуду Маккавея на повстання проти жорстокого правителя. Іуда Маккавей переміг Антіоха й очистив Єрусалимський храм від грецьких ідолів.

В народі мученики Маккавеї трансформувалися на Маковія. У давнину на Маковія припадав останній день колективних толок. На честь свята у церквах відправляли пообідню службу, святили воду, мед, мак, васильки і чорнобривці. З Маковія починався двотижневий Успенський піст – Спасівка, який закінчувався одним із найбільших свят серпня – Успінням Пресвятої Богородиці.

На Медовий Спас 14 серпня солодкі ласощі освячували в церкві, а потім їли за святковим столом, дарували, пригощали жебраків. Традиційними стравами на Медовий Спас 2016 можуть бути млинці з медом, медові коржики, а пити в цей день за звичаєм потрібно медовуху.

Друга назва Спаса 14 серпня - Маковей. За народною прикметою до цього дня дозріває мак, його також освячують у церкві, а потім використовують для приготування святкових страв. Щоб уберегти будинок від пристріту, існують такі звичаї на Маковея:

Освячені макові зернята розкладають по кутах кімнати і у порозі.

Можна повісити в будинку букет-оберіг. Його називають Маковейчиком і складається він з декількох видів трав і квітів: макові головки, калина, соняшник, нігтики, материнка, м'ята, буркун, колоски вівса, ласковец і полин. Освячений в церкві букет на Маковей 2016 стане не тільки оберегом вашого будинку але і оригінальною прикрасою.

Свято Маковея є першим осіннім святом, з яким пов’язують закінчення літа. На Маковія починали відлітати у вирій ранні птахи, бо вже «Святий Спас приготував усього про запас» – і дощ, і вітер, і холод, і тепло. 

2 серпня - День Повітряно-десантних військ (День ПДВ)

Сьогодні важко уявити собі професійну армію без військ швидкого реагування, які в будь-яку хвилину готові до висадки з повітря і швидкого розгортання в географічно віддалених районах тилової зони противника з метою максимального військового посилення наступального, оборонного чи дістабілізаціонного ефекту.

Повітряно-десантні війська або сили ПДВ - спеціалізований і унікальний рід військ, днем народження якого вважається дата 2-го серпня. Саме в цей день, в далекому 1930-му році, в ході військових навчань під Воронежем, що проводився Московським військовим округом, був десантований перший парашутно-десантний підрозділ з 12-ти чоловік.

Блакитні берети, так ще називають цих, по істині славних солдатів, безстрашні і міцні воїни, гроза для будь-якого потенційного противника. За свою багаторічну історію забезпечили безліч блискучих перемог в умовах жорсткої дисципліни, почуття плеча і високої бойової підготовки.

На теренах колишнього Радянського Союзу Повітряно-десантні війська були задіяні практично в усіх збройних конфліктах і забезпечували досить вагому підтримку всієї Радянської Армії, обростаючи самими неймовірними легендами і наводячи справжній жах на супротивника. Все це давалося дуже дорогою ціною, ціною власного життя, але ця ціна, яку десантники платили за наше мирне небо та збережені життя цивільного населення своєї держави.

Не дарма ПДВ вважаються і справжньою армійською елітою. За даними проекту DilovaMova.com, бойова підготовка військ, це не тільки бездоганне володіння будь-яким видом зброї, рукопашний бій і стрибки з парашутом. Це передові інтелектуальні технології ведення бою в найжорсткіших умовах, стратегія і тактика максимального військового ефекту із застосуванням мінімальної кількості власних сил для досягнення поставлених тактичних завдань.

2 серпня - День пророка Іллі

Святого Іллю вважають одним із найбільших пророків Старого Заповіту. Родом із Палестини ІХ століття до Різдва Христового. За переказами, коли майбутній пророк народився, його батько побачив видіння, що достойні мужі вітали дитину, пеленали його вогнем і годували полум’ям. Своє життя Ілля присвятив служінню Богові, жив здебільшого у пустелі, постив та молився. За свою службу на славу Бога був живим узятий на небо у вогненній колісниці.

За народною міфологією, Ілля є наступником громовика Перуна, повелителем дощів, грому і блискавок. За давніми віруваннями, він, сердитий та строгий, роз’їжджає на своїй колісниці і карає неправедних: «Грім гримить, то Ілля по небесному мосту в огненній колісниці їде». Одночасно Ілля уособлює щедрість і родючість. Його молитви, згідно із Святим Письмом, повертали людей до життя.

Існує народна легенда, що коли нечиста сила повстала проти Бога, то Господь наказав Іллі прогнати її з неба. З того часу Ілля ганяється за бісами і пускає в них огненні стріли: громи і блискавку.

На день пам’яті Іллі традиційно йде дощ. Він вважається благодатним, і якщо вмитися ним, то можна зцілитися від хвороб і прокази. На Іллі зазвичай бувають «горобині ночі» – нічні грози з блискавкою та громом: буревії такі сильні, що й птахам заснути не дають. Під час грози забобонні люди відганяють від себе котів і собак, вірячи, що в цих тваринах ховається нечиста сила. Якщо в цей час грім запалить хату, то таку пожежу нічим погасити не можна, бо ж «як Бог запалив, то чоловік не погасить!» Під час грози селяни запалювали перед образами свячену свічку, аби вберегти оселю від грому.

В одній із народних колядок співається про Іллю, як він ходить полями з житяною пугою¹ в руці:

Ходить Ілля на Василя,

Носить пугу житяну,

Куди махне, жито росте.

Жито-пшениця, всяка пашниця.

Після цього дня перестають купатися: «Ілля воду остудив», «До Іллі мужик купається, а з Іллі з водою прощається». Від цього дня встановлюється помірне тепло, день скорочується, а ніч – подовжується.

Після Іллі починається озимий посів жита і пшениці. «На Іллі новий хліб на столі» – селяни в цей часвипікають урочистий хліб – караван із першого врожаю, який розрізали і роздавали строго у порядку від найстаршого до наймолодшого члена сім’ї.

             ________________

¹ атрибут святого Іллі в народних піснях, його магічна палиця.

 Народні прикмети на свято Іллі:

• Якщо зранку хмарно, то сівба повинна бути рання і можна чекати доброго врожаю, якщо хмарно опівдні - середня сівба, а якщо ввечері - сівба пізня і врожай поганий.
• Цілий день сонячно - на недорід.
• Минув Ілля - чекай гнилля.
• На Іллю з'являться хмари зранку - наступного року вродить хліб на ранніх посівах, хмари з'являться в обід - добре вродять середні посіви, хмари з'являться надвечір - добре вродять пізні посіви.

Прислів'я і приказки про свято Іллі:

• Тільки до Іллі добрі рої, а по Іллі повісь роя на гіллі.
• До Іллі зробити сіно - наче пуд меду в нього вкласти.
• До Іллі сіно і під кущем сушать, а після Іллі й на кущі не сохне.
• З Ілліна дня ніч довга, а вода холодна.
• Ілля на полі копи лічить.
• До Іллі хмари ходять за вітром, а з Іллі - проти вітру.
• На Іллі до обіду літо, а після обіду осінь.
• На Іллі новий хліб на столі.
• Як прийде Ілля, то наробить у полі гнилля.