Вітаю з Великоднем!

Шановні гості блогу! Вітаю Вас із Великоднем!

Чистий четвер

Як правильно провести Чистий четвер? Прикмети, які допоможуть очистити душу, тіло та вашу оселю.

Цьогоріч на 9 квітня випадає Чистий четвер. Чистий четвер - це день, в який під час церковних богослужінь згадують Таємну вечерю. Саме цього дня Ісус Христос встановив обряд Євхаристії - Святого Причастя, який полягає в тому, що віруючі куштують вино і хліб, маючи на увазі під ними Тіло і Кров Ісуса Христа.

Під час Таємної вечері Ісус омив ноги своїм учням, що символізувало прояв братської любові і смиренності.

Прикмети цього дня також стануть у нагоді, коли прийматимемо душ, прибиратимемо в оселі або стригтимемо волосся.
Чистий четвер - прикмети про купання
Головна прикмета Чистого четверга, звичайно ж, пов'язана з купанням до світанку.

Ми очищали душу протягом Великого посту, а ритуал очищення тіла проводиться в Чистий четвер. Адже вважається, що вода в цей день має справжню неземну силу.

Треба встати у цей день рано-рано, до схід сонця, і викупатися, облитися водою або хоча би вмитися. Слід постраратися уявити собі, що разом із водою ллється чисте світло і змиває зі шкіри не просто бруд, а щось темне, і погане, таким чином, очищаючи вас.

Вода очистить від гріхів, нещасть, пристріту, позбавить від хвороби, приверне здоров'я і красу. 

Сонце цього дня символізує не просто початок нового дня, а й оновлення і початок нового періоду в нашому житті, що дарує Всевишній. А тому зустрічати його належить чистими як душею, так і тілом.

Чистий четвер - прикмети про волосся
Якщо в Чистий четвер зістригти кінчики волосся, то воно добре ростиме і стане пишним, красивим і здоровим.

Саме з цією метою в Чистий четвер прийнято стригти немовлят уперше.
Чистий четвер - прикмети про прибирання
Цього дня слід привести в порядок своє житло: будинок, двір, сад, госпбудівлі. Увесь навколишній простір слід звільнити від накопиченого мотлоху та сміття, зробити генеральне прибирання, велике прання, прикрасити й обновити інтер'єр.

Важливо! Після Чистого четверга до Великодня і під час свята вдома прибирати не можна.

У Чистий четвер житло має повністю звільнятися від накопиченого сміття та непотребу, щоби протягом усього року дім був чистим від негативу, образ, сварок, скандалів і пристріту.

Мити і підмітати оселю потрібно від найдальших кутів до порога, а брудну воду виливати за межами житла в таке місце, де нічого не росте - на дорогу або на голе каміння. При цьому слід думати, що з брудною водою і сміттям із дому йдуть неприємності.

Існує прикмета, що під час прибирання в Чистий четвер можна знайти давно загублену річ.

Також цього дня потрібно випрати всі речі: одяг, постільну білизну, скатертини, рушники і фіранки, бо вважається, що до приходу Великодня в домі радіють усі речі, і вони також мають бути чистими.

У Чистий четвер уже починають підготовку до великоднього столу - готують їжу, печуть паски, фарбують яйця.

Чистий четвер - прикмети про четвергову свічку
У Чистий четвер у церквах запалюється особлива четвергова свічка, що символізує велику любов віруючих до Спасителя. По закінченню служби потрібно постаратися донести цей вогник додому, не загасивши його по дорозі. 

Якщо вдасться донести полум'я ритуальної четвергової свічки до дому, не загасивши його, то воно вбереже оселю від пожеж, а членів родини - від хвороб.

Вдома висвітлити полум'ям усі куточки, щоб прогнати біду і нечисту силу, тоді сім'я буде здоровою, а вдома запанує благополуччя.

Важливо! У Бога можна просити благополуччя, удачі і навіть нову роботу. Проте безпосередньо грошей і багатства просити не можна, адже духовне багатство набагато вище за матеріальні цінності.

Благовіщення

7 квітня Церкви, що живуть за Юліанським календарем, відзначають один з найбільших дванадесятих празників у літургійному році – Благовіщення Пресвятої Богородиці. Це третє за значенням християнське свято після Великодня і Різдва Христового.

В основі свята — «блага вість» архангела Гавриїла Діві Марії (звідси і Благовіщення) про народження у неї божественного немовляти, Спасителя роду людського.

Після того, як Марія була заручена з Йосифом, з'явився до неї архангел Гавриїл і сказав: «Радуйся, благодатна, Господь з тобою» (Лк. 1, 28); «Зачнеш у лоні і породиш сина і назвеш його Ісус. Він буде великий і Сином Всевишнього назветься, і дасть йому Господь Бог престіл Давида, батька його, і царюватиме над домом Якова повіки та й царству його не буде кінця». Марія ж сказала: «Як же це станеться, коли я мужа не знаю». Відповів архангел: «Дух Святий найде на тебе й сила Всевишнього окриє тебе, — тим-то й Святе, що народиться, назветься — Син Божий. У Бога нема неможливого». І сказала Марія: «Я раба Господня, нехай буде мені по твоєму слові» (Лк. 1, 31-38).

В Назареті, на тому місці, де архангел Гавриїл благовістив Діві Марії, побудований храм на спомин про Благовіщення Богородиці.

Святкування Благовіщення встановлене Церквою у IV ст. після того, як самостійно почали відзначати Різдво Христове. Дату Благовіщення встановили, відрахувавши 9 місяців від Різдва. Крім того, св. Атанасій Великий пояснював дату Благовіщення ще й тим, що Бог сотворив людину в день 25 березня (7 квітня за новим стилем). Крайній час, з яким збігається Благовіщення, — четвер 3-го тижня Великого посту та середа Пасхального тижня (за Юліанським календарем). Відповідно до значення цього дня, церковне святкування Благовіщення не скасовується, навіть якщо свято припадає на Великдень; піст у цей день послаблюється. Залежно від часу, свято може тривати 3 дні або 1 день.

Вербна неділя

Святкуємо Вербну неділю: традиції і звичаї

За тиждень до Великодня святкується Вербна неділя.Відповідно до народних вірувань, у цей день у жодному разі не слід сіяти городину, оскільки в цьому разі «все виросте гірке й тонке».

Походження свята

Вербна неділя – це народна назва великого церковного свята — Вхід Господній до Єрусалиму.

Його виникненню послужили біблійні оповіді: коли Ісус Христос в'їжджав до Єрусалима верхи на віслюку, люди стелили на його шляху пальмові гілки. Це поклало початок звичаю святити гілки. Але пальмових гілок в Україні немає, вони у нас замінюються вербами, бо верба раніше за інші дерева дає бруньки. До того ж, це дерево згадується в Святому Письмі.

Звичай святити вербу дуже старий, бо вже в «Ізборнику» (1073 рік) згадується «Праздьникъ вѣрбъны». Згадує про вербу і Данило Паломник (1095—1108), що відвідав Єрусалим і там бачив «древіе много по брегу Іорданову превысоко, яко вербіе єсть й подобно». То були пальми, що нагадали нашому землякові рідне чернігівське «вербіє».

Народні звичаї

Зранку у Вербну неділю усі богобоязні люди обов'язково повинні піти до церкви, щоб посвятити вербу. Того, хто проспить процедуру освячування верби, по поверненню із церкви легенько б'ють свяченими гілками: Це не я б'ю, а верба б'є, За тиждень — Великдень!

Молодь жартома била одне одного свяченим вербовим гіллям ще по дорозі із церкви. При цьому треба було промовляти такі слова:
Будь великий, як верба!
Будь багатий, як земля!
Будь сильний, як вода!

Після «використання» свячену вербу в жодному разі не можна топтати ногами — це великий гріх. Івикидати її теж не можна.

Добрі господарі після повернення з церкви садять на городі по кілька гілочок свяченої верби. Це сприяє гарному врожаю та злагоді в господі. Ті гілки, що залишилися, треба поставити під образами. Старі люди кажуть, що освячена гілочка має магічну силу і захищає хату, хлів, двір від грому й пожежі.

Освячені галузки верби прийнято також нести на кладовище рідним. Не пластикові квіти, що шкодять здоров’ю, а саме освячені «котики».

Використання верби

Вербі здавна приписували магічні властивості — захист від злих духів і всіляких бід; нею лікували головний біль, пропасницю, ревматизм, шлункові захворювання тощо. Сенс поклоніння вербі полягає в тому, що здорове квітуче дерево повинно ніби передати здоров'я, силу та красу людині або тварині.

Звичай цей існував у різних народів світу. Виконувався він, як правило, навесні, коли дерева наливаються соками, розквітають і, самі набираючись життєвої сили, за повір'ям, могли передати її іншим.

Свяченій вербі приписується магічна сила. Як вперше навесні виганяють скот на пасовисько, то конче свяченою вербою — «щоб нечисть не чіплялася до тварин». Більше того, викидають гілля свяченої верби надвір під час граду — «щоб град зупинився».

Верба має велике значення в народній медицині. Коли хворіють люди або тварини, то знахарі варять свячену вербу разом з цілющими травами і напувають тим варивом хвору людину чи тварину — у повній надії, що «поможе».

Виваром свяченої верби мочать голову і цим лікуються від болю голови. Лікуються свяченою вербою і від пропасниці та ревматизму, збивають нею гарячку. Товчене листя з верби кладуть на рани, а юшку, настояну на її листі, п'ють проти шлункових захворювань.

Ось як про використання верби у медицині пише Юрій Липа в книзі «Ліки під ногами»: «Кора верби в легких напарах придається в ревматичних хворобах суглобів і болях м'язів. Найліпше пити її в мішанці, і то впродовж багатьох тижнів. Відвари з кори давати треба в гарячкових станах і пропасниці, зв'язаних з побільшеною нервовістю. Головний складень світової слави ліку на нерви «Пасифлорин», побіч пасифлори — це кора білої верби».

козяча верба

Поруч такої пошани до верби і віри в її лікувальну силу дивно звучить народна легенда про козячу вербу — один з видів верби. Легенда каже, що козяча верба проклята Богом за те, що з неї робилися цвяхи для хреста, на якому розп'яли Спасителя: «за це її черви точать». Крім того, за народнім віруванням, у сухій вербі сидить чорт; звідси й прислів'я: «Закохався, як чорт у суху вербу!» Козяча верба часто зустрічається в Україні, особливо в лісах і на левадах. Її характеризують коротке і широке листя, а також грубі «базоки», або «котики».

Хоча, з іншого боку, верба козяча — один з найкращих ранньовесняних медоносів. Медова продуктивність її достатньо висока — до 150 кг меду з 1 гектара. Мед світлий, ніжний на смак, один з найбільш ранніх, так званий травневий мед. Бджоли збирають з рослини також велику кількість білкового корму — перги.

День сміху

                           

В цей день потрібно жартувати,

І людей усіх вітати!

Адже сенс у цьому є,

Хто жартує – той живе!

І тому я всіх вітаю,

Посміхатись заставляю.

Зичу Вам я грошей міх,

В цей день жартів і потіх.