З Новим 2016 роком!

Новий закон "Про освіту": які зміни очікують школу

Новий закон "Про освіту": які зміни очікують школу

1 грудня - Всесвітній день боротьби зі СНІДом

Голодомор - лихо Української нації

Чимало різних лих

Спіткали наш народ.

Та найстрашнішим з них

Був штучний голод

Не забудеться ніколи

Те голодне лихо

Й ті роки, що в Україні

Люди помирали тихо…

Зі святом Покрови!

Найбільшим святом у жовтні є Покрова Пресвятої Богородиці. Це свято належить до числа великих. Традиційно Покрова вважається покровителькою України. Особливо вшановували її запорізькі козаки і будували церкви на честь Покрови, а перед походами молилися Богородиці, аби вона допомагала у боях з ворогами. На Покрови Пресвятої Богородиці люди йшли в храми родинами, щоб в молитві випросити милості і заступництва Божої Матері. Тож зі святом всих відвідувачів блогу!

З Днем захисника України!

Вітаємо всіх наших дорогих чоловіків (друзів, синів, чоловіків, хлопців, батьків) з святом мужності і честі — з Днем захисника України!

Вітаю учнів , вчителів , батьків зі святом !

День незалежності

Дорогі Долинчани та жителі України! Прийміть щирі вітання з Днем українського національного прапора!  Нехай завжди в наших серцях живе почуття гордості за Україну, за наше місто і за наш державний прапор! У цей святковий день бажаю вам міцного здоров’я, добробуту і успіхів!

З національним святом українського народу –Днем незалежності – я щиро Вас вітаю! Благополуччя, щастя, радості, натхнення, Добра, здоров’я й злагоди бажаю. Нехай це свято Вам наснаги додає, В майбутнє краще доля стежку прокладе.

Вітаю відвідувачів блогу!

Вітаю відвідувачів блогу з Днем ПРОРОКА ІЛЛІ!

2 серпня святкується день Пророка Іллі. 

Наші предки ще в глибоку давнину звикли ушановувати це свято. Відомо, зокрема, з літопису Нестора, що в дохристиянський період у Києві існувала церква, збудована на честь Іллі Пророка. У християнську епоху на день Іллі і протягом тижня після нього здійснювались хресні ходи до Іллінської церкви з молебнями про дощ або ясну погоду. Іконописці зображували пророка Іллю сидячи на колісниці з вогненними колесами, що оточена з усіх боків полум’яними хмарами і запряжена чотирма крилатими кіньми. Іллю в народі сприймали як посередника між небом і землею. За переказами, він спроможний передрікати засуху і в той же час молитвами викликати дощові хмари. Звідси в народній уяві Ілля постає як грізний, суворий, жорстокий, але водночас і щедрий святий. 

За народними віруваннями, Ілля є наступником громовика Перуна. З ним пов’язано багато народних прислів’їв: 

«До Іллі хмари ходять за вітром, а по Іллі – проти вітру», 

« Грім гримить, то Ілля по небесному мосту в огненній колісниці їде». 

Існує легенда, що коли біси повстали проти Бога, то він наказав Іллі прогнати нечисту силу з неба. Відтоді святий Ілля й ганяється за бісами, пускає в них огненні стріли: громи і блискавку. 

Якщо в цей час грім запалить хату, то селяни вірили, що цю пожежу неможливо погасити і казали: «Як Бог запалив, то чоловік не погасить!». 

У старі часи існувало повір’я, що після Іллі вже не можна купатись. «Після Ілля купається тільки свиня», - казали селяни. Люди вважали, що в з цього дня вода стає холодною. Однією з причин раптового охолодження води вважалося те, що Ілля їздить на конях по небу, і від швидкого бігу один з коней втрачає підкову, яка падає у воду, і відповідно вода холоднішає. Отож, в народі й казали: «Як прийде Ілля - наробить гнилля». 

Проте, в народній уяві святий Ілля не тільки був караючим божеством, але й покровителем хліборобів. Адже, цього дня закінчується календарне літо. Починається озимий посів жита та пшениці. Тому селяни з нетерпінням чекали цього свята і казали: «На Іллі новий хліб на столі». Бо, селяни вже починали випікати хліб з нового врожаю.

Зі святом!

До уваги батьків та учнів!

У будь - яких водоймах  Долинщини тимчасово купатися заборонено так як вони не облаштовані , не обстежено дно акваторії, відведеної для купання людей та не очищено від сторонніх предметів водолазами аварійно - рятувальної служби Кіровоградської області.

 

Про День Вишиванки

День вишиванки — всеукраїнське свято, яке покликане зберегти споконвічні народні традиції створення та носіння етнічного вишитого одягу. Дата проведення — щороку в третій четвер травня (будній день). Свято є самобутнім і самодостатнім, не прив'язане до жодного державного чи релігійного. В цей день кожен українець одягає вишиванку і виходить в ній на роботу, в університет, школу, чи садочок.

Всеукраїнська акція «День української вишиванки» було започатковано студенткою факультету історії, політології та міжнародних відносин Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича Лесею Воронюк у 2007 році. Вона зауважила, що студенти досить часто одягають вишиванки на пари, і одного разу спілкуючись на перерві з колегою Ігорем Житарюком, який також був у вишиванці, запропонувала одногрупникам обрати один день і всім разом одягнути вишиванки. У перший рік свята у 2007 році вишиванки одягнули кілька десятків студентів та кілька викладачів факультету. Та вже протягом наступних років свято розрослося до всеукраїнського рівня, до нього почала долучатися українська діаспора по всьому світу, а також прихильники України.

Основна мета заходу — це збереження українських цінностей та їх популяризація серед молоді та населення держави загалом. Свято не передбачає обов'язкових заходів окрім одягання вишиванки. Хоча протягом всієї історії заходу з ініціативи студентів, школярів, громадських та культурних діячів проводяться концерти, хода, конкурси, вечорниці, ярмарки. Саме ж свято запрошує кожного свідомого громадянина до абсолютно просто вчинку — просто одягнути вишиванку і в ній піти на роботу чи на навчання. Разом з тим, така дія має глибокий контекст, адже йдеться про вираження своєї національної та громадянської позиції, культурну освіченість та духовну свідомість. Як показує досвід, люди в День вишиванки завжди піднесені та усміхнені, адже у стародавньому одязі закодовано багато символів сили, добробуту, краси та оберегів.

Міжнародний день сім’ї

15 травня, п’ятниця

Міжнародний день сім’ї

Міжнародний день сім’ї встановлений Генеральною Асамблеєю ООН у 1993 році і відзначається щорічно 15 травня. Встановлення цього дня покликане звернути увагу громадськості різних країн на численні проблеми сім’ї. На думку Генерального секретаря ООН Кофі Аннана, коли зневажаються основні права однієї сім’ї - єдність всієї людської сім’ї, членами якої вони є, перебуває під загрозою.Будучи одним із основних інститутів суспільства, першою сходинкою соціалізації людини, сім’я розвивається та видозмінюється разом із навколишнім світом, по-своєму реагуючи на вимоги часу, відповідаючи на громадські потреби і сама формує їх.Сім’я як основний елемент суспільства була і залишається берегинею людських цінностей, культури та історичної спадкоємності поколінь, чинником стабільності і розвитку. Завдяки сім’ї міцніє і розвивається держава, зростає добробут народу!У всі часи по відношенню держави, а також по становищу сім’ї в суспільстві судили про розвиток країни. Це тому, що щасливий союз сім’ї і держави - необхідна запорука процвітання і добробуту її громадян.З сім’ї починається життя людини, тут відбувається формування її як громадянина. Вона - джерело любові, поваги, солідарності та прихильності, то, на чому будується будь-яке цивілізоване суспільство, без чого не може існувати людина. Благополуччя родини - ось мірило розвитку і прогресу країни.

Вітаю з 1 трвня!

Вітаю з Великоднем!

Шановні гості блогу! Вітаю Вас із Великоднем!

Чистий четвер

Як правильно провести Чистий четвер? Прикмети, які допоможуть очистити душу, тіло та вашу оселю.

Цьогоріч на 9 квітня випадає Чистий четвер. Чистий четвер - це день, в який під час церковних богослужінь згадують Таємну вечерю. Саме цього дня Ісус Христос встановив обряд Євхаристії - Святого Причастя, який полягає в тому, що віруючі куштують вино і хліб, маючи на увазі під ними Тіло і Кров Ісуса Христа.

Під час Таємної вечері Ісус омив ноги своїм учням, що символізувало прояв братської любові і смиренності.

Прикмети цього дня також стануть у нагоді, коли прийматимемо душ, прибиратимемо в оселі або стригтимемо волосся.
Чистий четвер - прикмети про купання
Головна прикмета Чистого четверга, звичайно ж, пов'язана з купанням до світанку.

Ми очищали душу протягом Великого посту, а ритуал очищення тіла проводиться в Чистий четвер. Адже вважається, що вода в цей день має справжню неземну силу.

Треба встати у цей день рано-рано, до схід сонця, і викупатися, облитися водою або хоча би вмитися. Слід постраратися уявити собі, що разом із водою ллється чисте світло і змиває зі шкіри не просто бруд, а щось темне, і погане, таким чином, очищаючи вас.

Вода очистить від гріхів, нещасть, пристріту, позбавить від хвороби, приверне здоров'я і красу. 

Сонце цього дня символізує не просто початок нового дня, а й оновлення і початок нового періоду в нашому житті, що дарує Всевишній. А тому зустрічати його належить чистими як душею, так і тілом.

Чистий четвер - прикмети про волосся
Якщо в Чистий четвер зістригти кінчики волосся, то воно добре ростиме і стане пишним, красивим і здоровим.

Саме з цією метою в Чистий четвер прийнято стригти немовлят уперше.
Чистий четвер - прикмети про прибирання
Цього дня слід привести в порядок своє житло: будинок, двір, сад, госпбудівлі. Увесь навколишній простір слід звільнити від накопиченого мотлоху та сміття, зробити генеральне прибирання, велике прання, прикрасити й обновити інтер'єр.

Важливо! Після Чистого четверга до Великодня і під час свята вдома прибирати не можна.

У Чистий четвер житло має повністю звільнятися від накопиченого сміття та непотребу, щоби протягом усього року дім був чистим від негативу, образ, сварок, скандалів і пристріту.

Мити і підмітати оселю потрібно від найдальших кутів до порога, а брудну воду виливати за межами житла в таке місце, де нічого не росте - на дорогу або на голе каміння. При цьому слід думати, що з брудною водою і сміттям із дому йдуть неприємності.

Існує прикмета, що під час прибирання в Чистий четвер можна знайти давно загублену річ.

Також цього дня потрібно випрати всі речі: одяг, постільну білизну, скатертини, рушники і фіранки, бо вважається, що до приходу Великодня в домі радіють усі речі, і вони також мають бути чистими.

У Чистий четвер уже починають підготовку до великоднього столу - готують їжу, печуть паски, фарбують яйця.

Чистий четвер - прикмети про четвергову свічку
У Чистий четвер у церквах запалюється особлива четвергова свічка, що символізує велику любов віруючих до Спасителя. По закінченню служби потрібно постаратися донести цей вогник додому, не загасивши його по дорозі. 

Якщо вдасться донести полум'я ритуальної четвергової свічки до дому, не загасивши його, то воно вбереже оселю від пожеж, а членів родини - від хвороб.

Вдома висвітлити полум'ям усі куточки, щоб прогнати біду і нечисту силу, тоді сім'я буде здоровою, а вдома запанує благополуччя.

Важливо! У Бога можна просити благополуччя, удачі і навіть нову роботу. Проте безпосередньо грошей і багатства просити не можна, адже духовне багатство набагато вище за матеріальні цінності.

Благовіщення

7 квітня Церкви, що живуть за Юліанським календарем, відзначають один з найбільших дванадесятих празників у літургійному році – Благовіщення Пресвятої Богородиці. Це третє за значенням християнське свято після Великодня і Різдва Христового.

В основі свята — «блага вість» архангела Гавриїла Діві Марії (звідси і Благовіщення) про народження у неї божественного немовляти, Спасителя роду людського.

Після того, як Марія була заручена з Йосифом, з'явився до неї архангел Гавриїл і сказав: «Радуйся, благодатна, Господь з тобою» (Лк. 1, 28); «Зачнеш у лоні і породиш сина і назвеш його Ісус. Він буде великий і Сином Всевишнього назветься, і дасть йому Господь Бог престіл Давида, батька його, і царюватиме над домом Якова повіки та й царству його не буде кінця». Марія ж сказала: «Як же це станеться, коли я мужа не знаю». Відповів архангел: «Дух Святий найде на тебе й сила Всевишнього окриє тебе, — тим-то й Святе, що народиться, назветься — Син Божий. У Бога нема неможливого». І сказала Марія: «Я раба Господня, нехай буде мені по твоєму слові» (Лк. 1, 31-38).

В Назареті, на тому місці, де архангел Гавриїл благовістив Діві Марії, побудований храм на спомин про Благовіщення Богородиці.

Святкування Благовіщення встановлене Церквою у IV ст. після того, як самостійно почали відзначати Різдво Христове. Дату Благовіщення встановили, відрахувавши 9 місяців від Різдва. Крім того, св. Атанасій Великий пояснював дату Благовіщення ще й тим, що Бог сотворив людину в день 25 березня (7 квітня за новим стилем). Крайній час, з яким збігається Благовіщення, — четвер 3-го тижня Великого посту та середа Пасхального тижня (за Юліанським календарем). Відповідно до значення цього дня, церковне святкування Благовіщення не скасовується, навіть якщо свято припадає на Великдень; піст у цей день послаблюється. Залежно від часу, свято може тривати 3 дні або 1 день.

Вербна неділя

Святкуємо Вербну неділю: традиції і звичаї

За тиждень до Великодня святкується Вербна неділя.Відповідно до народних вірувань, у цей день у жодному разі не слід сіяти городину, оскільки в цьому разі «все виросте гірке й тонке».

Походження свята

Вербна неділя – це народна назва великого церковного свята — Вхід Господній до Єрусалиму.

Його виникненню послужили біблійні оповіді: коли Ісус Христос в'їжджав до Єрусалима верхи на віслюку, люди стелили на його шляху пальмові гілки. Це поклало початок звичаю святити гілки. Але пальмових гілок в Україні немає, вони у нас замінюються вербами, бо верба раніше за інші дерева дає бруньки. До того ж, це дерево згадується в Святому Письмі.

Звичай святити вербу дуже старий, бо вже в «Ізборнику» (1073 рік) згадується «Праздьникъ вѣрбъны». Згадує про вербу і Данило Паломник (1095—1108), що відвідав Єрусалим і там бачив «древіе много по брегу Іорданову превысоко, яко вербіе єсть й подобно». То були пальми, що нагадали нашому землякові рідне чернігівське «вербіє».

Народні звичаї

Зранку у Вербну неділю усі богобоязні люди обов'язково повинні піти до церкви, щоб посвятити вербу. Того, хто проспить процедуру освячування верби, по поверненню із церкви легенько б'ють свяченими гілками: Це не я б'ю, а верба б'є, За тиждень — Великдень!

Молодь жартома била одне одного свяченим вербовим гіллям ще по дорозі із церкви. При цьому треба було промовляти такі слова:
Будь великий, як верба!
Будь багатий, як земля!
Будь сильний, як вода!

Після «використання» свячену вербу в жодному разі не можна топтати ногами — це великий гріх. Івикидати її теж не можна.

Добрі господарі після повернення з церкви садять на городі по кілька гілочок свяченої верби. Це сприяє гарному врожаю та злагоді в господі. Ті гілки, що залишилися, треба поставити під образами. Старі люди кажуть, що освячена гілочка має магічну силу і захищає хату, хлів, двір від грому й пожежі.

Освячені галузки верби прийнято також нести на кладовище рідним. Не пластикові квіти, що шкодять здоров’ю, а саме освячені «котики».

Використання верби

Вербі здавна приписували магічні властивості — захист від злих духів і всіляких бід; нею лікували головний біль, пропасницю, ревматизм, шлункові захворювання тощо. Сенс поклоніння вербі полягає в тому, що здорове квітуче дерево повинно ніби передати здоров'я, силу та красу людині або тварині.

Звичай цей існував у різних народів світу. Виконувався він, як правило, навесні, коли дерева наливаються соками, розквітають і, самі набираючись життєвої сили, за повір'ям, могли передати її іншим.

Свяченій вербі приписується магічна сила. Як вперше навесні виганяють скот на пасовисько, то конче свяченою вербою — «щоб нечисть не чіплялася до тварин». Більше того, викидають гілля свяченої верби надвір під час граду — «щоб град зупинився».

Верба має велике значення в народній медицині. Коли хворіють люди або тварини, то знахарі варять свячену вербу разом з цілющими травами і напувають тим варивом хвору людину чи тварину — у повній надії, що «поможе».

Виваром свяченої верби мочать голову і цим лікуються від болю голови. Лікуються свяченою вербою і від пропасниці та ревматизму, збивають нею гарячку. Товчене листя з верби кладуть на рани, а юшку, настояну на її листі, п'ють проти шлункових захворювань.

Ось як про використання верби у медицині пише Юрій Липа в книзі «Ліки під ногами»: «Кора верби в легких напарах придається в ревматичних хворобах суглобів і болях м'язів. Найліпше пити її в мішанці, і то впродовж багатьох тижнів. Відвари з кори давати треба в гарячкових станах і пропасниці, зв'язаних з побільшеною нервовістю. Головний складень світової слави ліку на нерви «Пасифлорин», побіч пасифлори — це кора білої верби».

козяча верба

Поруч такої пошани до верби і віри в її лікувальну силу дивно звучить народна легенда про козячу вербу — один з видів верби. Легенда каже, що козяча верба проклята Богом за те, що з неї робилися цвяхи для хреста, на якому розп'яли Спасителя: «за це її черви точать». Крім того, за народнім віруванням, у сухій вербі сидить чорт; звідси й прислів'я: «Закохався, як чорт у суху вербу!» Козяча верба часто зустрічається в Україні, особливо в лісах і на левадах. Її характеризують коротке і широке листя, а також грубі «базоки», або «котики».

Хоча, з іншого боку, верба козяча — один з найкращих ранньовесняних медоносів. Медова продуктивність її достатньо висока — до 150 кг меду з 1 гектара. Мед світлий, ніжний на смак, один з найбільш ранніх, так званий травневий мед. Бджоли збирають з рослини також велику кількість білкового корму — перги.

День сміху

                           

В цей день потрібно жартувати,

І людей усіх вітати!

Адже сенс у цьому є,

Хто жартує – той живе!

І тому я всіх вітаю,

Посміхатись заставляю.

Зичу Вам я грошей міх,

В цей день жартів і потіх.

                          

30 березня - теплий Олекса

30 березня за слов'янським календарем - свято весни і тепла, ладоденння. Цього дня природа повинна, нарешті, прокинутися від зимівлі.

Ладодение наші предки відмічали на честь богині слов'янського пантеону Лади (покровительки любові і браку). У цей весняний день прийнято оспівувати матінку-природу, і нібито, це допоможе весні швидше вступити у свої права.

Це свято традиційно супроводжувалося особливими обрядами. Усі повинні оспівувати природу, що пробуджується. В давнину дівчата і молоді люди влаштовували хороводи на честь Богині Лади.

Жінки піднімалися на дахи будинків, гірки, возносили руки до неба і закликали весну. Також цього дня прийнято пекти журавлів - такі журавлики-обереги треба класти у будинку на високе місце (над дверима, вікном).

В Україні 30 березня настає свято Теплого Олексія.  Своїм покровителем його вважають пасічники, рибалки і мисливці. Цього дня виставляють вулики на пасіку і випускають бджіл, обкурюють їх ладаном. У того, хто не шанує свято, не ловитиметься риба. На Олексія з теплих країв повертаються журавлі ведмеді залишають свої барлоги, лисиці переселяються в нові нори. Якщо, повернувшись з церкви, відібрати зерно для посіву, то овес народить добре. 

За повір’ям, у цей день настає справжнє тепло – прокидається звірина, бджоли беруться до роботи. На Теплого Олекси вівсянка наспівує: “Покинь сани – бери віз”, а щука-риба хвостом лід розбиває.

“Святого Олексія називають чоловіком Божим, бо був жебраком. Він жив у IV столітті. Батьки одружили його з багатою римлянкою, але в Олексія було інше покликання – присвятити життя Богові. Покинувши дружину, подався до міста Едесси у Сирії. Там 17 років молився при храмі Пресвятої Богородиці. Діва Марія з’явилася паламареві і сповістила, що Олексій є чоловіком Божим. Коли став відомим, таємно покинув Сирію”.

Сьогодні іменини святкують Олександр, Олексій, Віктор, Гаврило, Макар та Павло. 

Аутизм

2 квітня – Всесвітній день поширення інформації щодо проблем аутизму

Близько двох тисяч українських дітей хворіють на аутизм. Такими є оцінки фахівців щодо поширення цього порушення розвитку нервової системи. Воно впливає на здатність людини спілкуватися і жити в суспільстві. Аутизм позначається на інтелекті, але іноді інтелектуальні здібності хворих на цю недугу значно перевищують середній рівень розумових здібностей пересічних людей.

Сучасна медицина називає аутизм епідемією, оскільки частота цього захворювання серед дітей за останній час значно збільшилася. За останніми даними, захворювання аутистичного спектру зустрічаються в співвідношенні 1 випадок на 70 дітей. Дати пояснення, чому так відбувається, і перерахувати точні причини, що викликають захворювання - це завдання багатьох лікарів і вчених, бо аутизм розглядається не як одне захворювання, а як спектр порушень, які можуть проявлятися в різному ступені. При цьому зачіпаються багато структур нервової системи (мозочок, стовбур мозку, лімбічна система).

• На жаль, таке захворювання не може бути діагностоване за допомогою якихось аналізів або клінічних обстежень, тому діагноз часто буває помилковим. Щоб розуміти, про що взагалі йдеться мова і як можна запідозрити хворобу у малюка, розглянемо, що ж таке аутизм і які його ознаки.

Аутизм - це вроджене захворювання, при якому у дитини виникають труднощі в спілкуванні з іншими людьми, нездатність висловити свої емоції і зрозуміти емоції інших людей, труднощі в мовленні та іноді зниження інтелекту.

Синдром Аспергера - це різновид аутизму. Відмінність синдрому Аспергера полягає в тому, що на тлі труднощів при спілкуванні з іншими людьми і нездатністю виражати і розуміти емоції у дітей зберігається нормальний словниковий запас і нормальні розумові здібності. Вважається, що синдром Аспергера - це більш легка форма аутизму.

15 ознак аутизму у дітей

1. Перший прояв аутизму у дітей - це практично повна відсутність зорового контакту. Дитина встановлює його вкрай рідко або робить це незвичайним чином: дивиться ніби крізь або скоса.

2. Малюк проявляє дуже мало інтересу до навколишнього світу і людей.

3. Грається переважно на самоті. Якщо поспостерігати за ним, можна помітити, що він немов перебуває в якомусь своєму світі.

4. Визначити аутизм можна також за тим, що дитина не реагує на прості звернення або вказівки, при цьому ви напевно знаєте, що проблем зі слухом у неї немає.

5. Не намагається повторювати/копіювати поведінку батьків або інших дітей.

6. Дитині абсолютно не цікаво гратися з ровесниками.

7. Ознакою аутизму може служити також така особливість: дитина спершу заговорила, а потім замовкла.

8. Розвиток мовлення не відповідає віку, а у важких випадках відсутній.

9. Розпізнати аутизм можна і за манерою спілкування: діти з таким відхиленням можуть спілкуватися, не використовуючи міміку і жести.

10. Малюк може механічно багаторазово повторювати слова чи вирази, які почує з розмови або телевізора.

11. Ще одна ознака аутизму - коли дитина при розмові з нею повторює останні почуті слова.

12. Дитина намагається уникати дотиків, обіймів, погладжувань

13. Проявляється аутизм і у вигляді страху перед гучними звуками. Дитина може закривати долонями очі та вуха.

14. Ознакою аутизму у дітей можуть бути і якісь стереотипні рухи: похитування, обертання

 головою.

15. Дитина протестує проти будь-яких змін у навколишньому світі.

Туберкульоз -чума ХХІ століття...

Всесвітній день боротьби з 

туберкульозом

   Кожен з нас щодня вирішує безліч різних проблем та питань. Часом «нагальні» та «невідкладні» справи примушують забути про себе. Навіть почуваючи себе хворими, ми відкладаємо візит до лікаря, бо не вважаємо нашу недугу вартою уваги та дорогоцінного часу. Іноді бракує необхідної інформації або нами володіють хибні переконання, які заважають вчасно звернутися за допомогою.
     Щорічно 24 березня в усьому світі проводиться День боротьби з туберкульозом. З початку 90-х років Всесвітня організація охорони здоров’я проголосила цю хворобу національним лихом. Не оминула ця біда і нашу державу. З 1995 року в Україні офіційно проголошено епідемію туберкульозу, подолати яку досі не вдається.
     Туберкульоз не розрізняє соціального статусу та однаково небезпечний для всіх. Існують програми          боротьби з туберкульозом та ефективні ліки. Лікування туберкульозу необхідно розпочинати якомога раніше, аби швидше і легше досягти результату.

Дотримуючись необхідних запобіжних заходів, можна вберегти себе від небезпеки зараження. Боротьба з туберкульозом буде успішною тільки тоді, коли ми всі разом будемо дотримуватися правил боротьби з підступною хворобою і вимагати виконання їх від оточуючих.

     Всесвітній День боротьби з туберкульозом був заснований для того, щоб закликати населення берегти власне здоров'я.

Методичні поради до ДПА 2015 РОКУ

Шановні вчителі!

Міністерство освіти і науки України оприлюднило наказ про проведення ДПА у цьому навчально році.

Державна підсумкова атестація у загальноосвітніх навчальних закладах проходитиме 

у такі терміни:

у школах І ступеня - з 12 

по 21 травня з трьох предметів: української мови, читання та математики;

у школах ІІ ступеня - з 1 по 8 червня з трьох предметів: української мови, математики та предмета за вибором навчального закладу;

у школах ІІІ ступеня - з трьох предметів у два етапи: 24 квітня у пунктах тестування - з української мови  у формі ЗНО; з 22 по 28 травня - у навчальних закладах з двох предметів - математики або історії України  та предмета за вибором учнів.Детальніше дивіться у посиланні :

ДПА проводиться у письмовій формі із предметів інваріантної складової. 

Завдання для проведення атестації укладають вчителі відповідного фаху, погоджує педагогічна рада та затверджує керівник навчального закладу.

Про проведення державної підсумкової атестації у 2015 навчальному році

ДПА з біології 11 клас

ДПА з біології 9 клас

Збірники завдань ДПА минулих років

Матеріали про ДПА з інших предметів  

Народні традиції

22 березня - Сорок святих

Двадцять другого березня - день Великомучеників Севастійських, день Сорока мучеників, Сорок Святих, або день Усіх Святих, у народі "Сороки".

Вшановувані воїни були найкращою дружиною у війську давньоримського імператора Лікінія. Сам Лікій був жорстоким гонителем християнства. За відмову зректись християнської віри 40 воїнів римського ХІІ легіону загинули у 320 році у коло міста Севастія (нині турецьке місто Сівас). В холодну і вітряну ніч їх завели в Севастійське озеро. За ніч воно вкрилося льодом. Аби підсилити муки, на березі затопили лазню. Один з воїнів не витримав страждань і вийшов з озера, але на порозі лазні упав замертво. Один з наглядачів, уражений мужністю воїнів, зі словами "І я — християнин!" зайшов у озеро. Їх знову стало сорок.

Пам'ять 40 мучеників відноситься до найшанованіших свят. У день їх пам'яті полегшується строгість Великого посту.

Добрі господині цього дня печуть сорок булок із медом у формі пташок. В різних регіонах України його іменували по-різному, але здебільшого це були назви птахів — «сороки», «жайворонки», «буслики», «птички», «пташки». Вірили, що саме на Сорок святих з вирію повертаються пернаті — сорок різних порід. Тому калачики чи бублики, пампушки чи кренделі виробляли у формі пташечок із дзьобиками та крильцями, гребінчиками та хвостиками, а часом «садили» їх на бублик, наче на гніздечко. Очі робили з калинових ягід або родзинок. За бажанням обливали печиво медом чи цукровою поливою. Часто пташечок нанизували на невеличкі різочки, лозинки чи очеретинки і так запікали.

У різних регіонах печивом розпоряджалися по-різному: в одних випадках його виносили в сад й підвішували до дерев, у інших – дарували сусідам, «аби краще велися гуси й висиджувались яйця», а ще йшли селом, тримаючи високо над головою «пташок», вилазили на ворота або клуню й декламували, збиралися за селом на горбах, співали веснянок і при цьому перегукувалися.

Також роздавали булочки-птахи дітям, щоб у господарстві свійська птиця здорова була. Малюки з "пташками" бігали по селу, тримаючи в руках нанизані на палички «жайворонки» й «сороки», танцювали й закликали весну, птахів з вирію.

Благослови, мати,
Весну закликати,
Весну закликати,
Зиму проводжати.
________________
Ой чом ти буслю,
Не вилітаєш,
Чом дітям весни
Не даєш?

На Півдні сороки-калачики розвішували на кілках тинів, щоб уранці почастувати тільних корів, чекаючи від них після цього доброго приплоду. Діти, взявши свої «сороки» чи вареники, часто бігли на баштан і вмовляли його дати добрий урожай: «Хай на кожній огудині зав’яжеться по сорок гарбузів, кавунів і диньок!».

Вважали, що цього дня сорока бере сорок різочок чи галузок і мостить собі з них гніздо. Казали:«Нині сорока — іменинниця». Сорока, якщо не турбувати її та не руйнувати гнізда, виступає своєрідним оберегом дому, біля якого живе. Етимологічно слово «сорока» пов'язане зі словом «сорок», отже, народ вважає, що сорока охрещена на день сорока святих.

На Сорок святих у давнину кожна господиня мала пекти пироги, пампушки чи інше печиво: пекли сорокпампушок або пирогів з капустою, квасолею, сушнею. У деяких місцях замість печива готували вареникиз маком, також сорок штук — за чисельністю мучеників. Вареники нерідко нанизували на паличку.

У цей день дівчата варили сорок вареників і частували хлопців, щоб мороз любистку не побив — найшанованіше дівчатами зілля. Відваром із цієї рослини миють волосся — аромат причаровує хлопців.

Школярі приносили вчителеві сорок бубликів за добру науку.

Цього дня у церкві баби запалювали 40 свічок і били 40 поклонів.

Хто на це свято працюватиме, тому зробиться 40 болячок. У деяких місцевостях України існувало таке правило: до середини березня ніхто з чоловіків по п’ятницях не працював в полі, а жінки не прали. Якщо чоловік буде що-небудь робити волами, то або віл несподівано паде, або в самого селянина всохне рука чи нога. Всю іншу роботу виконувати не заборонялося, в тому числі й по п’ятницях.

Якщо було тепло, цього дня сіяли горох, вірячи, що на кожній стеблині виросте по сорок стручків, а в кожному з них – по сорок горошин. Розсівали по городу мак, сподіваючись на врожай у сорок разів більший за посіяне. Щоб підтримати ці надії, на Сорок святих варили горохову юшку, робили горохвяники, пекли пиріжки з горохом, готували вареники з маком.

На той час годилось упоратися з кроснами — виткати полотно. Тому жінки вранці на Сорок Святих виходили з свіжозготовленими обрусами у поле, кланялися на всі сторони й примовляли до схід-сонця: «Ось тобі, мати-весно, нова обнова!» Розіславши на долівці полотнину, клали на неї пиріг і верталися назад, вважаючи, що цього року «щедро вродять льон та коноплі».

У давніші часи робили солом'яну ляльку в образі зими, виносили за село і спалювали як ознаку того, що зиму остаточно вигнано, а весну закликано в гості. Такі дійства, залежно від кліматичних умов краю, влаштовували на Явдохи, Теплого Олекси чи Благовіщення.

Але найбільш символічним був обряд «Топтати ряст». Вважалося, хто напровесні його потопче – убереже життя й здоров’я протягом року. Тому навіть літні й кволі виходили в поле і, притопчуючи зелені сходи, казали: «Топчу, топчу ряст. Дай, Боже, потоптати і того году діждати».

Хоч цей день і вважався провісником весни, але селяни вірили, що попереду можуть ще бути сорок приморозків і Сорок Святих ще можуть сорок лопат снігу кинути. У цей день рахували лисих чоловіків у селі: скільки нарахують, стільки днів ще буде мороз.

22 березня на службі в храмах жінки моляться за повернення додому чоловіків із далеких доріг.

Народні прикмети:

• Коли хмарно і мороз, то скоро буде тепло і можна сіяти.
• Дружно тане сніг – до активної повені й буйних трав.
• Якщо в цей день тепло, стільки ж днів утримається гожа погода, якщо навпаки – бути морозу 40 днів.
• Якщо на Сорок святих буде мороз і сніг розтане від сонця – буде врожай на кавуни.
• Яка погода на Сорок святих, така буде й у Петрівку.
• Якщо на Сорок святих сонце в колах, то влітку буде відмінний урожай.
• Сороки і галки прилітають в цей день – до тепла.
• 22 березня синиця заспівала – тепло ворожить.
• «На Сорок святих погода — на гречку буде врода» (Полтавщина).
• «Як буде мороз, то уже далі сорок днів не буде, бо уже тих усіх сорок на цей один сі зложит» (Карпати).
• «Ще має бути заметено снігом сорок закутків, і сорока морозів ще можна сподіватися. Та це тільки сподіватися, бо їх насправді не буває, зима вже з сили вибивається» (Поділля). 
• Якщо на Сорок святих опади і мало сонця – не буде весняної повені, влітку не очікується тривалих зливневих дощів, а осінь видасться сухою та погідною.