Тиждень природничих наук у школі

Шановні учні!

З 25 по29  квітня у закладі  проходитиме тиждень природничих наук.

Пропонуємо  учням 6 -11 класів прийняти участь та відповісти на запитання вікторини. Перші хто виконає завдання зверніться до вчителів біології закладу та отримайте заохочувальні призи.

Вікторина з біології для учнів 6 класів
Вікторина з біології " Най...най...най..." для учнів 7 -8 класів
Вікторина для учнів 9 -10 класів "Науки"
Вікторина з екології для учнів 11 класів
Вікторина з хімії для учнів 10-11 класів "Хімія навколо нас"

Українські традиції на Страсний тиждень

Тиждень після Вербної неділі має назву 

Страсний тиждень. Яких традицій слід дотримуватись? 

Дивись тут >>>>>>>>>>>>

Великдень 2016: що роблять у Вербну неділю

Вербна неділя 
святкується за тиждень до Великодня. Цього року вона припадає на 24 квітня. Свято присвячене дню, коли Ісус в'їхав до Єрусалиму. Люди радісно зустрічали Христа піснями і квітами, а також стелили під ноги його осла гілки пальми – рослини, що символізує чистоту і непогрішність. Католики так і називають це свято – Пальмова неділя. Але пальма в наших широтах не зростає, тому в православній традиції її замінили вербою – рослиною, яка першою розквітає після приходу зими і символізує початок нового життя. А свято назвали Вербною неділею. Приготувати гілочки верби до свята краще заздалегідь. Буває, що Великдень приходить рано, а весна холодна, і тоді вона не встигає розквітнути до свята. У такому разі за 4-5 днів зрізали гілочки і ставили їх у воду. Якщо погода сприятлива, гілочки зрізають напередодні. Віруючі люди у Вербну неділю зранку йдуть до церкви на службу, обов'язково ставлять запалену свічку, що символізує смерть і воскресіння Христа. Після служби святять вербні гілочки, які потім несуть додому. 

Традиції на Вербну неділю:
 – віруючі символічно б'ють один одного гілками верби з побажаннями здоров'я, а також б'ють худобу; 
– у воду клали вербові гілочки і купали у ній хворих дітей; 
– деякі люди ковтають вербові бруньки, вірячи в те, що ця процедура захистить їх від хвороб;
 – кілька гілочок можна поставити у воду, а коли вони пустять коріння, висадити біля будинку. Якщо гілки приживуться, рослина захищатиме сімейне вогнище від негараздів; 
– під час стихійного лиха гілочку верби викидали на вулицю, щоб нещастя обійшло будинок стороною; 
– вважається, що кімнатні рослини, висаджені у Вербну неділю, добре ростуть і приносять в будинок багатство; 
– вбитий вранці цього дня в стіну кілочок з верби позбавляє людину від страхів, робить його сміливіше і рішучіше; 
– якщо у Вербну неділю згадати про кохану людину, то вона в цей день обов'язково прийде; 
– викидати засохлу вербу вважалося великим гріхом, тому зберігали її весь рік на покуті з іконами; 
– після «використання» свячену вербу в жодному разі не можна топтати ногами - це великий гріх. І викидати її теж не можна, а слід обережно зібрати в одному місці та спалити.

Джерело: fakty.ictv.ua

17 квітня - День пожежної охорони України

День пожежної охорони

Враховуючи вагомий внесок працівників пожежної охорони України у справу боротьби з вогняною стихією, захисту життя і здоров’я людей, майна від пожеж, на підтримку ініціативи громадських об’єднань та Державної служби України з надзвичайних ситуацій, Указом Президента України від 11-го жовтня 2013-го № 555/2013 встановлено професійне свято - «День пожежної охорони», яке тепер відзначається щорічно 17-го квітня. Раніше ...

В підтримку ініціативи працівників пожежної охорони України з 1995 року по 2004 рік Указом Президента України від 2 січня 1995 року №7/95 було встановлено професійне свято - День працівників пожежної охорони України, який відзначався щорічно 29 січня.

Паралельно до цього з 1998 року стали відзначати також професійне свято «День рятівника». Це свято було встановлено Указом Президента України «Про День рятівника» від 22 жовтня 1998 року №1170/98, відзначалося воно щорічно в останню суботу жовтня.

З 27 серпня 2004 Указом Президента України святкування «Дня працівника пожежної охорони» та «Дня рятівника» було відмінено у зв’язку з встановленням професійного свята «Дня працівників цивільного захисту», яке стало відзначатися з 2004 року і відзначалося по 2007 рік щорічно 17 вересня.

Таким чином, у 2004 році працівники пожежної охорони відмітили своє професійне свято двічі.

Надалі, 12 вересня 2008 Указом Президента України № 830/2008 «День працівників цивільного захисту» став називатися «День рятівника» і відзначатися щорічно 17 вересня.

Тепер «День рятівника» святкують працівники аварійно-рятувальних служб, пожежної охорони, працівники інших спеціальних формувань, а також громадяни, які вносять свій внесок у справу ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру, захисту життя і здоров’я людей.

Незважаючи на те, що працівники пожежної охорони України тепер святкують своє професійне свято у «День рятівника», саме цей день не буде зайвим привідом згадати про героїзм і самовідданість наших пожежників.

По першому сигналу про небезпеку вони негайно відправляються туди, де виникає екстремальна ситуація, де потрібно зупинити вогневу стихію, врятувати життя людей.

Пожежникам властиві такі якості, як самовідданість, постійна готовність прийти на допомогу, здатність до самопожертви.

Робітники пожежної охорони в найбільш складних ситуаціях завжди виявляють високі моральні якості, професіоналізм, мужність і особисту дисципліну.

Сьогодні професійне свято відзначають працівники ракетно-космічної галузі України

День працівники ракетно-космічної галузі в Україні відзначають щороку 12 квітня. Він припадає також на Міжнародний день космонавтики.

Свято встановлено в Україні 

«…ураховуючи значний внесок працівників ракетно-космічної галузі України у наукові дослідження, створення сучасної ракетно-космічної техніки та впровадження високих космічних технологій в народне господарство…» згідно з Указом Президента України «Про День працівників ракетно-космічної галузі України» від 13 березня 1997 р. № 230/97.

Всесвітній день авіації та космонавтики – свято, яке відзначають на знак першого польоту людини в космос. 12 квітня віднедавна відзначають і як Міжнародний день польоту людини в космос. На честь п’ятдесятої річниці польоту людини в космос, 7 квітня 2011 року свого резолюцією A / RES / 65/271 Генеральна Асамблея проголосила 12 квітня Міжнародним днем польоту людини в космос.

«Я впевнений, що святкування Міжнародного дня польоту людини в космос нагадає нам про спільність людства і про необхідність працювати спільно для успішного вирішення наших спільних проблем. Сподіваюся, що воно також послужить особливим стимулом для молоді до того, щоб здійснити свої мрії і розширити межі знань і взаєморозуміння у світі». – зазначив з приводу цього свята Генеральний секретар ООН Пан Гі Мун.

Міжнародний день польоту людини в космос (12 квітня) щорічно відзначають на міжнародному рівні в ознаменування початку космічної ери для людства, знову підтверджуючи важливий внесок космічної науки і техніки в досягнення цілей сталого розвитку і підвищення добробуту держав і народів, а також в забезпечення реалізації їх прагнення зберегти космічний простір для мирних цілей.

Святкування 55-ї річниці першого польоту людини в космос відбудеться сьогодні, 12 квітня, 2016 року в штаб-квартирі Організації Об’єднаних Націй.

12 квітня 1961 року відбувся перший політ людини в космос, який здійснив радянський космонавт Юрій Гагарін на космічному кораблі «Восток» із космодрому «Байконур». Він уперше у світі здійснив орбітальний обліт Землі, який тривав 108 хвилин.

12 квітня 1981 року стартував перший пілотований політ за американською програмою «Шаттл».

"Теплий Олекса"

30 березня у народі відзначають "Теплого Олекси" - День святого Олексія, чоловіка Божого, який жив у IV столітті. «Олексій, чоловік Божий, зиму нанівець зводить», – говорили у давнину. В цей день працювати ще не можна, можна лише підготувати садовий і городній інвентар.

30 березня знаменує початок роботи пасічників. Якщо погода вже тепла, сніг зійшов, то пасічники виносять вулики з бджільника, замовляють бджіл, щоб інших хазяїв не шукали, а потім моляться, щоб Бог послав гарне літо й, відповідно, багато меду.

Якщо ж сніг іще не зійшов, морози ще досить сильні, то пасічники обмежуються примовляннями, зверненими до бджіл, аби ті потихеньку прокидалися й готувалися до роботи.

Народна традиція велить пасічникам, випускаючи бджіл на теплого Олексу, викопати посередині пасіки невеличку дернину й обнести пасіку цією дерниною три рази. Під час третього обходу слід доторкнутися дерниною до всіх вуликів і проказати наступне: — Як земля не зрушує зі свого місця, так най і бджоли мої не зрушують від свого хазяїна!

За стародавнім віруванням, на теплого Олексу вівсянка співає свою першу в цьому році пісеньку — це одні з перших звуків весни. Щука цього ж дня лід хвостом розбиває, і це навіть почути можна, варто тільки вийти рано-вранці до води й прислухатися. За легендою, ту весняну щуку, що лід розбиває, можна голими руками впіймати, один мужик так і зробив, але через три дні помер. А перед смертю йому весь час здавалося, що спіймана щука зі страшенною силою його хвостом по голові б'є.

Якщо спіймати цю щуку, то можна з рибальством сміливо прощатися — не буде вже вдачі. Щука викидає ікру за звичай на теплого Олексу, тож завзяті рибалки святкують цей день, сподіваючись, що з Божою допомогою рибалити будуть вдало.

Народна хитрість підказує: якщо бажаєш гарного врожаю пшениці, то на Явдохи, сорок святих і теплого Олексія слід, вийшовши із церкви, одразу вибрати якнайкраще зерно для посіву. Тоді зернові дуже добре вродять.

У цей час журавлі повертаються з вирію, тому люди всіма силами прагнуть затримати цих пернатих, оскільки гніздо цього птаха приносить будинку щастя. Відповідно до фольклорних переказів, журавель «відповідальний» за лад і згоду між птахами. Існує повір'я, що якщо діти кинуть на землю червоний пояс або хустку, то журавлі далі не полетять, а кружлятимуть над тим місцем, де пояс лежить, і потроху спускаються до землі. Цей звичай має назву — «перев'язування дороги червоним поясом».

Якщо ж у цей день дівчина зустріне лелеку – має впасти або присісти додолу. Тоді, за повір’ями, перед нею швидко стане суджений.

Народні прикмети:

Які на Олексія струмки (великі чи малі), така і пройма (розлив).

Тепла сонячна погода віщує врожай на хліб і багаті рої.

Якщо ранок ясний, рої будуть виходити ранками, а як вечір ясний, рої будуть виходити вечорами.

Великі струмки снігу, що розтанув, передвіщають мокре літо.

Яка погода на Олекси, то така і на Великдень буде.

Якщо на теплого Олекси бджоли зроблять перший обліт, буде добрий медозбір.

Перехід на літній час

У 2016 році перехід із зимового на літній час відбудеться в останню неділю березня, яке припадає на 27 березня.

 Так, згідно з традицією, в ніч з суботи 26 березня на неділю 27 березня

 о 3 годині ночі українці переведуть стрілки годинника на годину вперед.

Перехід на літній час - переклад часу на годину вперед щодо того, яке прийнято в даному часовому поясі, а значить нам знову доведеться звикати до нового режиму - лягати і вставати на годину раніше.

Більшість з нас важко переносить перехід на новий режим, стикаючись з розладом режиму сну-неспання, що призводить до порушення емоційного стану, зниження працездатності і погіршення самопочуття.

Експерти рекомендують починати звикання до переходу на літній час за два-три тижні до переведення годинників. У цей період слід дотримуватися правильного харчування, налягати на багаті вітамінами продукти, більше рухатися і лягати спати раніше, щоб висипатися.

Нагадаємо, стрілки годинника переводять на літній і зимовий час з метою економії електроенергії починаючи з 1981 року.